Ми на дні і в глибокій, глибокій… (навіть вимовити страшно)

Певно  треш...
А  хіба  ні...
Де  кабмін,  де  депутати...
Хто  вже  встиг  гроші  сховати.

А  хто  голий  й  без  трусів.
Хто  зберіг  тут  трударів.
Просто  жесть  і  слів  нема.
Там  заповнена  корчма.

Тут  ракети  ось  летять.
Вони  самогон  хотять.
Вся  Європа  репетує:
-Українець  -  не  працює.

Про  війну  ніхто  не  знав.
Там  зібрався  їх  квартал.
Про  війну  вони  не  чули.
До  війни  всі  драпанули.

Дротом  в'їзд  огородили.
Бідних,  бідних  не  пустили.
Вишки,  струм  і  кулемет  -
Для  народу  аргумент.

Будьте  тут,  не  виїзжайте.
Нас  тілами  захищайте.
Так,  по  трупах  не  пройдуть.
Ось  наказ  вам  -  вмерти  тут.




[b]Освободились[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uUJ48mFQCmU[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=uUJ48mFQCmU


Есть  одна  тропинка.
В  никуда  ведет.
Вот  такая  участь
Третий  взвод  весь  ждет.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2024
автор: oreol