О, ні!...
Так вже не буде ,як колись...
Став жорстокий світ ,інші люди.
Не здавайсь ,за життя борись!...
Молись, коли болить у грудях.
Плач тобі не допоможе,
Не гніти душу, не терзай.
Молись щиро ,дай на Боже -
На добро надію не втрачай.
Не бійся труднощів ,проблем
Повір, ти -сильний,і все зможеш.
Не падай духом від проблем
Повір ,із Богом ти все зможеш .
Часу мало, не багато...
Бережи рідних, і подзвони.
Відчуєш біль від утрати
Згориш від докору, від вини.
Чому додому не дзвонив
Близьким у біді не допоміг.
Чом бездушним на землі жив
І не спішив на рідний поріг.
Втрачаємо рідних, друзів
Щоденно свіча згорає.
Розвесели, тих хто в тузі...
В самоті, від болю страждає.
Коли можеш роби добро
Зумій прощати ,та любити.
І не встромляй ножа в ребро,
Щоб із очей сльози не лити.
Не будь зверхнім, та байдужим!
Не кидай зопалу слова.
Не впадь лицем в калюжу!
І пам'ятай, що душа жива!...
Життя двічі не прожити
І вже не буде, так , як колись...
Навчись прощати , любити...
За здоров'я рідних помолись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2024
автор: Чайківчанка