Ізнов скриплять історії спіралі:
Надії, сподівання, боротьба...
Століття гніву кров'ю підпливало.
Прорвалась їхня ненависть - війна...
Палав Ірпінь, стогнала горем Буча
І бився Київ із семи висот...
Та Перемога славна, неминуча,
Бо був НАРОД, і з нами був Господь.
Був Генерал, його талант від Бога,
І світлий розум, вдача бойова,
І віра наша, чиста і висока,
І єдність наша, і свята мета.
На переправі коней не міняють -
Хтось нині хоче долі тасувать.
Тут знову шоу реготом горлають!
Коли вже зброю будемо кувать??!
Бо чим спиняти наволоч зухвалу?
Стоять до скону воїни-сини.
Нам треба Єдність, мужність Генерала,
Тоді сягнемо вищої мети.
Ми знову стоїмо на роздоріжжі:
Куди поверне історичний плуг?
Час галопує, натягає віжки.
Дай розуму, Господь, і Син, і Дух...
Світлана Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)