Герої Майдану. Дмитрів Ігор

[b]Дмитрів  Ігор.  Пам’ять  у  вічності  жива[/b]

Чоло  високе.  Добрі  очі  сині.
Любив  країну  та  її  людей.
Не  з’явиться  тепер  –  в  своїй  хатині,
Не  пригорне  вже  матір  –  до  грудей.

Матуся  подалась  на  заробітки,
Щоб  міг  учитись  на  юриста  син.
Бо  тут  інакше  грошей  взяти  звідки?
Що  ж,  маминих  надій  не  зрадив  він!

Навчався  і  в  Одесі,  і  в  Франківську,
Диплом  одержав,  сам  на  ноги  став…
Про  совість  пам’ятаючи  синівську,
За  хворим  батьком  ревно  доглядав.

Та  не  судилось:  батько  не  одужав,
Пішов  у  засвіт,  нині  вже  в  раю?..
За  Україну  син  журився  дуже,
Щоб  жити  гідно  в  рідному  краю.

Коли  повстали  люди  у  столиці,
На  всіх  Майданах  вирував  народ,
В  буремні  дні  пішов  за  правду  битись
Наш  калушанин  Ігор-патріот.

…Хоч  кличе  ненька  –  та  звестись  несила…
Пішов  на  небо  він  без  вороття.
Чотири  кулі  з  даху  підкосили,
Бо  рани  –  несумісні  із  життям…

Плач,  Україно!  Не  вернути  сина,
Безсилі  сум,  молитва  і  слова…
Закрилися  навіки  очі  сині,
Про  подвиг  пам’ять  в  вічності  жива.
2015р.


На  початку  лютого  2014  року  вперше  приїхав  на  Майдані  Незалежності  у  Києві,  де  став  активним  учасником  Революції  гідності.  Вдруге  поїхав  разом  з  друзями  18  лютого  2014  року  ввечері  автобусом  з  Івано-Франківська,  не  попередивши  нікого  з  рідних  та  близьких.  Був  весь  час  на  передовій,  із  засобів  захисту  мав  щит,  шолом  і  окуляри;  бронежилета  у  нього  не  було.
На  ранок  Ігоря  Дмитріва  не  стало.  Його  вбили  одним  із  перших  під  час  атаки  на  Інститутській.  Чотири  вогнепальні  поранення,  які  пошкодили  легеню,  нирку  та  аорту,  були  несумісні  з  життям.  Йому  було  30  років.
Похований  у  місті  Калуш  Івано-Франківської  області  на  Новому  цвинтарі  Височанки.  
           Указом  Президента  України  Петра  Порошенко  №  890/2014  від  21  листопада  2014  року  за  громадянську  мужність,  патріотизм,  героїчне  відстоювання  конституційних  засад  демократії,  прав  і  свобод  людини,  самовіддане  служіння  Українському  народу,  виявлені  під  час  Революції  гідності  Ігорю  Федоровичу  Дмитріву  посмертно  присвоєно  звання  Герой  України  з  удостоєнням  ордена  "Золота  Зірка".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2024
автор: Ірина Лівобережна