Не збудуєш щастя на чужому горі
На брехні, обмані не знайдеш - божий рай.
Один є не воїн у бурхливім морі
Ти борись за щастя... Надії не втрачай.
А люди одягають маску на лице
На відстані важко пізнати :" хто є хто".
А коли впадеш пізнаєш життя-райце...
Хто був з тобою щирий, хто грав у кіно.
А хто робить добро, тому ніж у ребро
Підлий сексот не спить язиком белькоче.
У його корито насип зерна відро,
Свиня об гадить все, і лайном притопче.
А заздрість , як цариця сидить на троні
Воює з мечем хоче всім керувати.
Вона сліпа тримає щастя в долоні
Не вміє берегти дружбу ,шанувати.
Люди , як звірі жорстокі, та зрадливі...
Покусають до крові, лишають шрами.
Увійдуть в довіру змії юродиві
І стопчуть твій рай ,що дано небесами.
Пересій зерно від полови крізь сито
Ти пізнаєш хто недруг, а хто є твій друг.
Приходить лис і шито - крито
Доводять до сліз, душевних недуг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: Чайківчанка