Не сумуй, лебідочко мила,
Бач, на небі зорять зоринки,
Чом сумуєш, моя чорнобрива?
На щоках чом блистять росинки?
Не сумуй за літами минулими,
Не повернеш стежину назад.
Пролетіли роки, наче птиці,
Бур’яном не заріс лиш наш сад.
Щовесни ми в нім сіємо квіти,
Виноградна плететься лоза.
Чом, голубонько, очі сумнії
Й забриніла на віях сльоза?
Знаю, милий, років не вернути.
Це жіночі такі відчуття –
Сумувати за тими, що збігли,
І немає вже їм вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А