Божого Нового рочку
сріблом-льодом
вишиту сорочку
одягла
Друга панна чародійка
кришталева царівна Лютовійка
відхурделивши нічечку
на ранок
закликає підкласти дрівець у пічечку
а до обіду
від завірюхи немає й сліду
бо
золоті сонячні промінчики
відігріють скуйовджені снігові купи
що повсідалися докупи
попід хатами на ослінчики
під вечір
наморозивши на шибках химерних візерунків
роздає усім
хто хоче подарунків
і дзенькнувши тими крижинками
затуляє їх
синіми гронами-помпонами
та ватяними торбинками
до нового дня
заколисана хуртечею
між смереками люльками
скапає бурульками
та відбудеться втечею
бо вже
з боку в бік
хтось штовхає барліг
а пухом закриті нірки
чиїсь лапки
скоро відкриють двері-дірки
а поки цього не сталося
за що б царівна не бралася
все у льодинок оправи вдягає
кришталиками прикрашає
до людей усміхається
із під вій хуртовиною забавляється
а тоді
на запряжені білими кіньми
сани сіла
і полетіла...
Марія Дребіт
02.02 2024 Португалія
малюнок авторки та ші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2024
автор: VIRUYU