Прохолодно на березі моря.
Ще й безлюдно в ранковий час.
Прохолодою дихали гори.
Прохолода в твоїх очах.
Тільки теплі обійми, а губи…
Доторкнулись до вуст моїх.
Подих свіжий відчули груди,
Витісняючи біль та гнів.
Приспів
Ми зустрілись на березі моря.
Невід’ємна життєва мить.
Поєднались в безмежнім просторі.
Небо й море – одна блакить.
Ми зустрілись на березі моря.
Невід’ємна життєва мить.
Де немає ні болю, ні горя.
Небо й море – одна блакить.
Хвилі моря не знають втоми.
Відчуваємо їх запáл.
Як давно ми з тобою знайомі.
Спільний творчий в обох портал.
Ось і сонце розбуджує ранок.
Випливає з-під сірих хмар.
Що ж сказати тобі наостанок?
Зустріч наша – ВСЕВИШНЬОГО… дар.
Приспів
Ми зустрілись на березі моря.
Невід’ємна життєва мить.
Поєднались в безмежнім просторі.
Небо й море – одна блакить.
Ми зустрілись на березі моря.
Невід’ємна життєва мить.
Де немає ні болю, ні горя.
Небо й море – одна блакить.
27.01.2024 3.45 – 5.00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2024
автор: Вікторія Лимар