Небо гарне не тільки в блакиті.
Воно чарівне й у сірій свиті,
Бо сірі хмари щомиті нові:
то майже білі, то чорноброві.
Лютневий вітер забув спочинок,
У кожну хмару дає відтінок.
Мінливе небо кипить та грає
Над головою й за небокраєм.
І з того неба на землю раптом
Злетіли білі снігові клапті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2024
автор: Онофрійчук Наталя