Франція

(вільний  переклад  французької  лірики    Karolin  Audace)

Французьке  небо…  Зорі  менуетом
Кохання  чари  в  небі  заплетуть.
Тисячолика,  кличеш  знов  мене  ти  –
Душа  цвіте  благословенням  тут..

Лавандові  поля,  краса  Луари,
Щемкі  пейзажі…  Вид  річок-дзеркал.
Вздовж  авеню  гуляють  ніжні  пари,
Піщані  пляжі  й  гори  –  у  зірках.

Париж.  Це  місто  зваби  та  кохання,
А  Сена  –  з  таємниць  уся  сама.
Бруківок  шарм  і  затишні  кав’ярні,
Французький  темпераментний  роман.

Садів  та  замків  історичні  сплети
Минуле.  Елегантність.  Поль  Верлен.
Собори  –  з  віри  й  каменю  сонети,
Будівлі  та  славетність  дат,  імен..

О  Франціє,  прекрасна  насолодо,
Вино  та  сир,  гурманська  таїна  –
Парфумів  незбагненно-звабний  доторк.
Мистецтва  смак  і  доброго  вина.

Пошириться  спокусою  шанелі
Розлив  хмільних,  тендітних  почуттів,
Солодкі  радості  земні,  шалені,
Обійми  найзвабливіші  в  житті.

Розносить  приспів  лагідним  норд-вестом,
Звучить    Піаф,  Каас  чи  Джо  Дассен.
О  Франціє!  Ти  –  втіха,  рай,  блаженство.
Любов  і  мрія.  Млість.  Моє  ти  все…

оригінал:
Ma  France
Ma  France,  sous  le  ciel  d’une  danse  éternelle,
Où  le  charme  s’épanche,  où  l’amour  se  révèle.
Terre  aux  mille  visages,  aux  couleurs  infinies,
Ma  France,  pays  béni,  où  l’âme  s’épanouit.
Des  champs  de  lavande  aux  vallées  de  la  Loire,
Chaque  coin  respire,  chaque  coin  miroir.
Les  montagnes  majestueuses,  les  plages  dorées,
La  France,  en  sa  beauté,  est  une  étoile  adorée.
Paris,  la  cité  des  lumières,  ville  de  l’amour,
Où  le  Seine  murmure  des  secrets  chaque  jour.
Les  rues  pavées,  les  cafés,  l’effervescence,
La  France,  en  son  cœur,  est  une  douce  romance.
Des  châteaux  aux  jardins,  l’histoire  s’entrelace,
Témoins  d’un  passé  où  l’élégance  trouve  sa  place.
Les  cathédrales,  symphonies  de  pierre  et  de  foi,
La  France,  en  ses  édifices,  célèbre  sa  gloire.
Vin  et  fromage,  festins  pour  les  papilles,
Savourer  la  vie,  c’est  la  plus  belle  des  quilles.
L’amour  de  la  gastronomie,  des  arts  et  des  vins,
La  France,  en  ses  saveurs,  révèle  des  destins.
Que  dire  de  l’amour,  ce  doux  sentiment,
Qui  se  répand  comme  un  parfum  enivrant.
La  France,  pays  d’étreintes  et  de  tendresse,
Éveille  les  cœurs,  en  une  douce  allégresse.
Ainsi  chante  la  France,  mélodie  éternelle,
Où  la  beauté  et  l’amour  s’unissent  en  ritournelle.
Dans  ce  pays  béni,  où  chaque  coin  respire,
L’âme  s’épanouit,  ma  France,  source  de  délices.
Karolin  Audace

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2024
автор: Білоозерянська Чайка