Вночі пісенно, завива завірюха,
То монотонно, то зривається в часі,
Враз так раптово, різкий свист глушить вуха,
Не знаєш ти,чи на землі,чи на Марсі.
Певно з думками, нині хотів там бути,
Хоча б на мить, щоб відпочити від війни,
Страхи й жахіття на який час забути,
Врешті відчути, ніжні пахощі весни.
Кроки вперед, назад, рота відпочива,
Комусь же треба зберегти жаданий сон,
Тож хай уміло, з годинку, ще поспіва,
Ця заметіль чи весело, чи в унісон.
Нехай насняться їм рідні, що чекають,
Бузок, хатина у вишитих рушниках,
Щоби без свисту ракет, що долітають,
Сонцем осяяний, під мирним небом шлях.
Ну от стихає, гомінливий вітрисько,
Бійцю на зміну спішить інший вартовий,
Нема зневіри, перемога вже близько,
Адже у душах, дух козацький, бойовий,
Рашистів клятих подолають на віки́!
30.01.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: Ніна Незламна