О мово моя! Душа голосна України!
Червона калина на фоні лісів і степів,
Єдина, єдина безцінна перлина
І море безмежне тихеньких і лагідних слів.
Зорею зійшла, вогнем спалахнула яскравим,
Дощем пролилась і затихла на деякий час.
Упала на дно інших мов океану
І піснею знову над ними до зір піднялась.
О мово моя! Рідна мово моя українська!
Така милозвучна, мов осінь багата й сумна,
І сильна як вітер, мов скеля крута непокірна,
Безмежна, як небо, як пісня весни голосна.
4.09.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2008
автор: С. Стекленёв