Ти черпав від неї любов,
Віддавав її іншим сферам.
Я захоплювалась твоїм тілом,
А вона тебе крала знов.
Ти розпалював серця вогонь,
Страх згоріти змушував зникати,
Перетворюватись у постулати
Власних жахів та аксіом.
Ти карав відсутністю своєю.
Я зверталася вкотре до неї,
Відпустити тебе до мене.
Я люблю тебе, моя Медея,
І стомилась боротись зі злом.
Він прийшов, коли відпустила,
Та з'єднав усе те, що не в силах
Роз'єднати водою й пером.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: MAD_muazel