Поріддя моє золоте! Без бича і спонуки
Ішли на Майдан і батьки, і їх діти й онуки.
Ніякої кари вони, ані стра́ху не знали,
А з власної волі свободу і правду шукали.
Вирішувать мали проблеми свого покоління.
Усі його справи відкрито робили й сумлінно,
Бо дуже хотілося змін в Україні великих.
То хто ж, окрім вас, оті зміни повинен робити?
Тепер незалежна і вільна у нас Україна,
Та все-таки треба і далі міняти країну.
В слабкій малосильній державі –
ми сильне суспільство,–
Творити добро кожен має на власному місці.
Усі політичні та економічні проблеми
Ґрунтуються не випадково на висновках певних,
Духовних, моральних. Як хочеш
світ іншим зробити,
Себе самого й власні цінності треба змінити.
13.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2024
автор: Martsin Slavo