* * *
Цей блиск зорі в височині,
Німа самотність щонайближче,
А віддзеркалення обличчя,
В недосконалості броні…
Не об’єданися в одне –
Нема Вселенських повноважень,
Життя це наші, не колажі,
Хоча й казковий є сонет…
Так індивідуальність всіх –
В багатовіковій тут спробі,
Страждань зазнавши, що поробиш,
По бездоріжжю стільки віх
Пройшов і не знайшов притулку?
Вверх голову піднявши круто,
Дух обійнявши на краю,
Я в роздумах тепер стою…
В'ячеслав Шикалович
05.02.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2024
автор: Променистий менестрель