Ти прямуй стежиною,
До одвічної мети.
Будь завше людиною,
До свого щастя лети.
Лови загадкові далі,
В яких мрії заховались.
Прожени сірі печалі,
Які мороком вклались.
Впорядкуй свої думки
І до світла ти прямуй.
Будь, як живильні струмки,
Любов всім людям даруй.
Картини свої малюй
І яскравих фарб додай.
Тепло людей ти відчуй,
Пізнаєш одвічний рай...
Живи в палкій любові,
Даруй радість і тепло.
Радій чужій промові,
Віджени від себе зло.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: Віктор Варварич