ОБІЦЯНИЙ ДОЩ


На  далекім  краю́́  небосхилу
Сіра  хмара  повільно  встає,
І  підгонять  вітри  грізну  силу,
Що  дощами  на  землю  проллє.

Ось  набігла  сіренька  хмарина
І  зронила  краплиночки  сліз,
Та  поніс  її  вітер  на  крилах
В  далину  за  синіючий  ліс.

Мало  встигла  лишити  краплинок
Хмара  спраглій  вологи  землі,
Гуркотіння  глухе  іще  лине,          
А  дощу  загубився  вже  й  слід.

Не  розмилась  природи  палітра,
Не  розмокли  дороги  й  стежки,
І  не  капає  з  мокрого  віття,
Бо  сухі  у  рослинок  листки.

Тільки  свіжим  і  чистим  повітрям
Стало    дихати  легше  мені,
Насолоджуюсь  спокоєм  світу
У  розкошах  його  й  тишині.

21.07.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: Martsin Slavo