Камені

Камені  вбралися  в  чорне,
Їм  докоряла  безодня.
Падали  сльози  червоні:
Вчора  забрало  сьогодні.
Камені  славили  гори,
Гори  жили  за  морем.
Ті  дорікали:  «Горе,
Ти  ж  не  пустеля  безводня!
Бачиш,  каміння  в  прірві
Лютий  вогонь  допікає.
Трісне  й  не  буде  завтра,
Світла  за  небокраєм»
Море  сильніше  шуміло,
Гучно  котило  хвилі.
Камені  стали  холодні,
 Спів  долинав  за  милі.
Кобза  у  горах  заграла,
Аж  завмирала  безодня.
Воля  твоя  до  краю,
Воля  твоя  сьогодні!
Щось  вже  роби,  бо  каміння
Трісне,  а  ти  далеко.
Лютий  двадцять  чотири,
Дрони  –  то  не  лелеки!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: fialka@