Понад яром, там де шлях,
на усіх на трьох Шпилях
оселилися зайцІ –
довговухі стрибунці.
Мають ці звірята звичку
скубти на яру травичку.
А в холодну сніжні пору
заховатися у нору.
І щороку повесні,
лише тільки сходить сніг,
в них з’являються малята –
пухнастЕнькі зайченята.
Хоч травички ще й немає,
їх матуся доглядає.
І годує молочком.
Зігріває під бочком.
А як сонечко пригріє,
все навкруг зазеленіє,
довговухі зайченята,
запитавши в мами й тата,
вийдуть з нірки погуляти
і травички пощипати.
с.Кочубеївка , 1-й Шпиль
06.02.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: Сергій Листопад