Я не сильний у політиці... Я музикант,
Але я не вірю словам, тим що говорять нам з екрану.
Моє дитинство - по провулках і дворах,
На турніках, адже вулиця не любить слабких.
І я не вірю поліцаям, і не вірив їм ніколи ,
Вірив кийкам, що не залишали синців на тілі.
Не вірив *укам, що вранці в ліжку
Мені ссали в вуха про кохання, а за спиною пліткували.
І я не вірю в кохання, від стосунків втікаю,
Як тільки на своїй шиї нашийник я відчуваю.
Друзі заради блудниць кидають або заради грошей,
Або заради грошових тьолок і гордовитих містерій.
Кому тут можна вірити? Кому яке діло?
Давно перевірено - своя сорочка ближче до тіла.
Стільки людей кричать, що зробили мою кар'єру,
Але якщо в мене контракт, то він з Люцифером.
Зав'яжи мої очі, заглуши ці голоси зсередини.
Цей світ божеволіє, мені потрібна тиша на мить.
Зав'яжи мої очі, заглуши ці голоси в мені.
Цей світ божеволіє, мені потрібна тиша на мить.
Ми згадуємо Ветеранів 9-го травня,
Але щодня забуваємо, за що вони воювали.
І бабусі в метро всі також викликають жалість,
Просять милостиню в орденах і медалях.
Жаль за покоління дітей і онуків,
І як, дай відповідь, на пожилого підняти руку?
Нехай говорять на "Першому" - їм рейтинг забезпечений,
Але у людей нормальних втрачається дар мови.
Люди хочуть чуже життя коментувати немов фото.
Поширюють чутки, як тенісисти м'яч по корту.
Риють кротам подібно - сліпо, зате старанно
Нове покоління загублене десь УКонтакті.
Я не сильний у політиці й не люблю, коли
По телеку з вуст влади лунає: бла-бла.
Моя країна втомилася, їй потрібна тиша.
Феміда правосуддя сліпа, зав'яжи очі.
Зав'яжи мої очі, заглуши ці голоси всередині.
Цей світ божеволіє, мені потрібна тиша на мить.
Зав'яжи мої очі, заглуши ці голоси всередині.
Цей світ божеволіє, мені потрібна тиша на мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: oreol