І цілував її ребра
Й кожну родимку на животі
Диханням накривав, мов небом
Розсипалася ніжність по тілу , мов лапотиння..вночі
Розмовами гладив душу,
Сльози стирав - її біль.
Сміхом загоював рани ,
Задля неї ішов у бій.
Тихо палало небо
Голосно стиралосья з небом життя
В її сина були його очі.
В її сина його вуста.
7.02.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2024
автор: Тейсі