Потік закоханих

Здалеку  плине,  тихий  плескіт  вод,
Нині  під  сяйвом  ажурних  зірок,
Шлях  між  хребтів,  гірських  без  перешкод,
Стукіт  сердець,  молодих  двох  річок.

Штиль  при  долині,  сонна    течія,
Як  є  пороги,  ледь  гучніший  звук,
Наче  то  щебет,  наспів  солов’я,
 Збудження,  радість,  однозвучний  стук.

Та  без  втручань,  мало  смілості,
Хто  вмить  з’єднає,    в  нестрімкий  потік,
Чи    злив  чекати,  по  їх  милості,
Береги  змиють,  згідно,  як  щорік.

Чи  то  путь  долі,  поєднатися,
Як  душ  бажання,  жаль  приречених,
У  почуттях  весни  вмиватися,
Потік  струмків….  знову  закоханих.


                                                                   05.02.2024р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: Ніна Незламна