Тобі в Сіоні подоба́є пісня, Боже,
Підносяться Тобі в Єрусалимі молитви.
Помежи них почуй мою молитву Отче, –
До Тебе Одного́ приходять всі про щось просить.
Тяжких провин багато – нас перемагають,
Але усі очистиш беззаконня наші Ти.
Блаженний той, кого приймають, обирають,
Щоби його в святих дворах Господніх поселить,
Наситимось добром Твого́ святого храму.
У слові праведний, у правосудді Дивний Ти,
Нас вислухай, Спасителю і Боже Правий,
Надіє всіх кінців землі і далечин морських.
Ти Той, що силою Своєю ставиш гори,
Могутністю утихомирюєш бурхливість вод,
І шуми хвиль морських, і повстання́ народів,
І устрашиться від знамень Твоїх увесь народ.
Ти землю напуваєш з рі́чок повноводних,
Тебе звеличує світанку й вечора краса,
Примножуєш Ти й дбаєш про землі щедроти,
Вирощуєш від неї хліб, бо так впорядкував.
Її ти поїш борозни, рівняєш груди,
Пом’якшуєш дощами й прикрашаєш в дивоцвіт.
Благословиш вінець трудів Ти Всемогутній, –
Врожаєм щедрим сповняться поля й сади Твої.
Зеленою травою вкриється пустеля,
І посміхнеться радісно узгір’я з висоти;
Наповнюються вмить отарами поділля,
І стиглою пшеницею вкриваються лани.
Земля вся торжествує, і кожен відчуває,
Як радісно і сонячно у нього на душі,
Неначе за плечима крила виростають
І хочеться співати Богу похвали пісні.
07.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: Martsin Slavo