[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B42w4vZ6eKg[/youtube]
Скресає лід повільно, неохоче,
Це захотіла так зима.
Та душу так весна уже лоскоче,
Зими скінчаються жнива.
Та все бува до часу, до пори.
Зима, мабуть, про це забула?
Чому ж зимою чули ми громи,
Невже, зима, цього ти не збагнула?
Весна розпустить паростки любові,
І зацвіте закоханих розмай.
Поселиться у кожнім ніжнім слові.
Дорогу для весни скоріш вступай!
Шумить розбурхана вже річка,
Пливе у край щасливих мрій.
Навколо облетіла така звістка:
Зима з весною вже вступила в бій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: Cнежана