твоє листя
шумовиння стогону
під поясом землі
гілки витинають вітер
прорізують промені
з темного
темного
кажуть
віра
стовбури
обвуглені
та все ж
про
ростають
зрубані
ніжний кіт
напівосмішка
напівсплячі очі
при_ховані
ледь_не_зникомою
рисочкою
межі
існування
тут
°
де хмари згущені.
і ледь помітна м'яка китиця
та все ж світла
вір
/у кота є пазури
березневий
і він проріже...
вір.
photo: Tata Maletska
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2024
автор: мелодія сонця