(Переклад з російської, з Олександра Шаганова)
Все життя – дорога, довга, недовга,
І вона до Бога всіх нас веде,
Гляну я на зорі, зорі високі,
Коли ж сонце зійде?
Все життя дорога – серцю тривога,
Ночі й дні рахують кожен мій крок,
Попрошу смиренно – дай мені, Боже,
Один вітру ковток.
ПРИСПІВ:
Дай лиш вітру ковток,
Дай напитись води
Із любові твоєї озерця,
Дай пройти і не впасти,
Злетіти в піснях аж до зірок.
Дай лиш вітру ковток,
Дай душі доброти,
Розбуди і зігрій моє серце,
Грішний мій шлях, –
Такий болючий кожен крок.
Щось в житті змоглося, щось не змоглося,
Як умів, так жив я, Боже, прости,
А іще молю, щоб нарешті вдалося
Свою правду знайти.
Січень 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2024
автор: Олександр Шевченко