Тиха сповідь

Між  світами  несполучність...
Дощ  мрячить  –  лютневий  дощ  –
Відчувається  співзвучність
У  душі,  де  крає  щось...
Щось  таке,  про  що  не  варто,
Бо  воно  ж  таки  болить.  
Дощ  малює  з  крапель  янтру,
Сповідаючи  блакить
Недосяжного  безкраю
Полотна  небесних  сфер,
Де  щоранку  відгоряє
Рання  зірка  Люцифер...

Дощ  лютневий...  тиха  сповідь...
Несумісність  між  людьми...
А  у  серці...  смутку  повінь
Й  смак  дощу  лютневих  днів...

10.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2024
автор: Олена Студникова