Я в серці маю те, що не вмирає,
Воно у ньому полум'ям горить.
У дощ і заметілі зігріває,
А ще вітрами на гіллі шумить.
Я зустрічаю радо з ним світанки,
Ловлю в долоні зорі у ночі.
Я є його єдина полонянка,
Від нього лиш тобі віддам ключі.
Я з ним живу щоденно, щохвилинно,
Оберігаю, щоб ніхто не вкрав.
Воно зі мною перше і єдине,
Його мені Господь сам в руки дав.
Я прийняла його, як подарунок,
Воно щораз нагадує тебе.
Гарячого кохання ніжний трунок,
Воно немов молитва - теж святе.
Автор Тетяна Горобець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2024
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)