Страхітливі метаморфози часу : дрібненькі пластилінові солдатики, якими в майже забутому дитинстві гралися з однолітками "у війну", раптом ожили через десятиліття, ставши реальними жорстокими. Замість тоненьких сірників у них тепер смертоносна зброя, котрою знищується цивілізація. І ота м'яка настільна фортеця з вежами трансформувалася в цілком боєздатну фортифікаційну споруду Бахмут чи Авдіївка, що стримує навалу новітніх східних варварів - "сусідів". Хто б міг колись із дітлахів передбачити сценарій розвитку карколомних буремних подій ? Хто міг подумати тоді серед грайливих безтурботних епізодів - усе розвиватиметься надто стрімко та войовничо.
А ще згадується, як спостерігали з цікавістю за мурахами червоними й чорними, коли ті починали мурашині битви. Згодом трохи старшими почалися також хлопчачі протистояння "один на один" десь за шкільними дворами подалі від вчительського пильного ока, ніби двоє боксерів під гучні коментарі оточення вирішили позмагатися за пояс Чемпіона Світу. Потім синці від ударів мастили жіночою пудрою, аби ніхто з старших не здогадався про хуліганські витівки забіяк.
Набагато гуманніше проходило лупцювання м'яча, де опоненти організувалися в команди й намагалися шкіряного загнати в протилежну рамку воріт. Часто замість неї ставили два великих камені. Бідолашна сфера також не завжди витримувала такого напору. Тоді її написали різним мотлохом, зшивали і продовжували ГРУ...
Ще пригадується кидання палицями в блискучі консервні бляшанки з відстані десяти метрів. Авжеж, точність і майстерність тут теж неабияк знадобилися. Такий собі прадавній прототип нинішнього диво - дрона чи не так ? Кидали ножиком в дерева - хто заб'є сталеве лезо у стовбур...Головне - ціль !
Дух затятого суперництва завжди присутній в дитячому чи підлітковому віці. На жаль, комусь цього мало. І вже велетенська територія (країною її важко назвати), схиблена на манії ефемерної "величі" прагне захопити у своє імперське стойло якомога більше чужої землі, маніакально вбиваючи усе живе довкола. Дитячі комплекси її ватажка-тирана бути "суперменом" зайшли надто далеко. Тільки "усім двором", себто усією демократичною спільнотою можна зупинити дане криваве свавілля і покарати жорстко підлого божка, його свиту - таку ж підступну й зухвалу - за усі злодіяння перед людяністю. Для них це всього лиш божевільна гра і ненависні маніпуляції мільйонами життів, для світу - спосіб вижити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2024
автор: Мандрівник