Щаслива, коли прокидаюся вранці
І разом із сонцем заходжу в свій сад, –
Тюльпани вкриваються ніжним рум’янцем,
Шафранів медовий пливе аромат.
Я до пелюсто́к оксамитних торкаюсь,–
Роса світанкова холодна, як лід …
А щастя близенько, воно проростає
Крізь трави духмяні в ранковій росі.
Блищать діамантами росяні трави,
За вітром розноситься запах п’янкий,
І мружаться очі сіянням яскравим,
Що б’є з-під смушкової шапки хмарин.
То сонце проміння своє золотаве
Розси́пало всюди, де не подивись.
Зовуть ароматами квіти й трави,
П'янкий день, духмяний над садом завис.
У вітах квітучих вітри ще дрімають,
На квіти й траву я крізь сльози дивлюсь,
Туди, де холодним пахким ароматом
Любистку і м'яти змагається дух.
І я вже неначе й сама розчинилась
У тих запашистих природи медах,
У млості солодкій, у пахощах дивних,
Які нам щороку дарує весна.
16.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2024
автор: Martsin Slavo