Шляхетний? Вперше таке чую!
Сам вигадав чи, мо’, хто натякнув?
Жмурук, Матня, Лоліта, Сивочубий –
Таке відомо, але ти загнууув!
Було ще: Петьман Шоколадний,
Турист Мальдівський, Підмосковний дяк.
А ще в дитинстві він був Пончик Жадний,
Але Шляхетним – вибачте, ніяк!
І звідки тому взятися шляхетству?
Від батька – держмайна розкрадача?
Як мехколоною Молдавсільтресту
Він дерибан країни розпочав?
А потім передав у спадок сину
Отой свій, вибачте, «шляхетний» хист.
Ну й здібним учнем була та дитина:
Гуру розпилів, схем спеціаліст!
Пропрацювавши вік на держпосадах
Він мільярдером доларовим став!
За що ті люди дражнять казнокрадом?
«СВОЄ» він брав з держави, а не крав!
Чому ви всі до нього причепились?
Який він вам Барига й Мародер?
Хто ж винен, що не ви́ отак навчились
В начальника колони із Бендер?
А він навчився! Й високо піднявся
Драбиною хабарників-щурів.
Подіями Майдану скористався –
І президентське крісло впокорив!
Тоді й почав, як той хлопчина пише,
"Країну рятувати від русні"!
Та й так порятував її, що лише
Вже більш, як за мільярд, переросли
Його, кхе-кхе, активи особисті!
Оце так рятівник! «Спаситель» наш!
Якби ти, Петю, мав сумління чисте –
Давно б спинив російський шпіонаж!
А військо б наше таку мало зброю,
Що Путін не наважився б ніяк
На нас напасти тою мошкарою
Ґвалтівників, убивць і маніяк!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2024
автор: ПВО