Як від неба твої очі,
То ж від кого ті вуста..,
Коли в них згоріти хоче
Все єство моє до тла ?
Водоспад твого волосся
З голови до ніг топив...
Та тоді мені здалося,
Що до тебе я й не жив.
Й від очей твоїх, чаклунко,
Вже спасіння не чекав...
Янгол усмішку рятунку
В твої очі приховав.
(картина з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2024
автор: A.Kar-Te