За ради життя освятіть життя.

Любов'ю  освятіть  життя,
Живіть  коханням  лиш  щодня.
Любові  лиш  стезю  топчіть
По  ній  ідіть,  ідіть,  ідіть.

Кохайте  з  вечора  до  рання,
Любіть  й  любов  свою  даріть.
Любіть  щоденно,  щохвилини,
Весь  світ  любовю  освятіть.

Священною  її  росою,
Сіяє  все,  коли  з  любовю.
Животворна  ця  роса,
Початки  вічного  життя.

[b]Невже  всі  росіяни  вороги?[/b]

Російський  художник  Карл  Брюллов  і  російський  поет  Василь  Жуковський  вирішили  викупити  Шевченка  з  кріпацтва  і  саме  за  їх  ініціативою  Шевченко  став  і  художником  і  поетом,  залишився  б  кріпаком  ніхто  не  мав  би  змоги  черпати    мудрість  з  його  рим.  А  кого  українські  поети  викупили  з  кріпацтва  у  російських  поміщиків,  може  у  них  і  поміщиків  не  було,  лише  в  нас?  Чому  ви  собі  не  ставите  таких  запитань?

Невже  всі  рос-сій-ани  вороги?
Їх  народ  прагне  війни?
Хто  це  каже  ви  скажіть?  Цим  це  горе  зупиніть.




[b]Біле  чомусь  чорне,  а  чорне  то  не  біле[/b]

Всі  підофіли,  підараси
Кажуть  в  тюрмі,  біля  параші.
Та  все  ж  г-но  чомусь  вверху,
З  ним  не  ведемо  ми  війну.

Вони  ідоли,  вони  герої,
У  них  немає  навіть  зброї.
Вони  -  то  наші  ідеали,
Тому  й  на  нас  вони  насрали.

Гімно  усе  спливло  в  Європі,
Всі  наші  там  та  ну  їх  в  ...пу.
Прости  Боже,  про  це  писати  і  не  гоже.
Усі  найкращі  тут  в  строю,  уб'ють,  уб'ють  нажаль  в  бою.

Всі  підофіли  у  тюрмі,
Всі  підараси  на  коні?
Герої  ці  давно  в  Європі,
А  весь  народ  чомусь  знов  в  ...опі.

Поняття  є  педофілія,
Для  чого  їх  г-но  ввело.
Бо  кожен  з  них  і  є  воно.

παιδός  —  «дитина»
φιλία  —  «любов»
Любов  до  дітей  гріхом  тут  зробили,
Дітей  в  проституток  перетворили.

Їх  "благовірні"  утримують  їх.
Підміна  понять  то  й  є  страшний  гріх.
Різниця  у  віці  -  міцна  то  сім'я.
Про  це  всі  забули,  ідем  в  небуття.

Ще  не  зізріли,  уже  розвелись.
У  гору,  у  гору  на  них  подивись.
Всі  як  вони  гуляють  в  Європі?
24/7  в  Польшу  рабом  й  назад  у  дурдом.

Щоб  світу  ніколи  не  бачили  ми,
Жили  як  раби,  роби  лиш,  роби.
Дітей  не  люби,  це  вибачте  гріх,
Кар'єру,  карєру  давай,  пожирай,  відбирай.

А  хто  в  цьому  винен,
Звістно  ж  бо  ми.
Тіло  від  шлаку
Неочистили  ж  ми.

Кожному  клізму,
На  вихід  -  гавно.
Вже  й  не  керує
Нами  воно.

[b]Ути-пути[/b]

Ути-пути
Кто  то  мутит.
Ум  за  разум
Баламут.

Пробивает
На  инстинкт.
Ути-пути
Бедуин?

Ути-пути
Ни  о  чем.
В  голове  ж
Уже  дурдом.

Ути-пути
Говорят
Поиметь
Тебя  хотят.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: oreol