Як в Раю, тебе в віршах цих збережу.

Давно  у  сні  і  на  яву
Я  бачу  посмішку  твою.
В  твоїх  очах  тону,  тону,
Пірнати  вся  хочу,  хочу.

Моє  ти  озеро  кохання,
Лиш  розкриваю  очі  зрання,
Тебе  шукаю  навкруги,
-Де  ти?  Де  ти?

Невже,  невже  це  й  є  кохання.
Моя  Венера,  рання,  рання.....
Найяскравіша  в  піднебесній,
В  тобі  воскресну,  в  тобі  воскресну.

Невже  ти  й  є  моє  життя,
А  я  немов  би  немовля.
Ти  й  отой  молочний  шлях,
Що  вабить  нас,  що  вабить  нас.

До  тебе  лину  навпростець,
Лунає  музика  сердець.
Лиш  оченята  розкриваю,
Ти  поряд  й  я  у  цьому  Раю.

[b]А  ми  перемогли!(  з  юмором,  куди  ж  без  нього)[/b]

Це  звучить  фантастично.
Ми  перемогли,  армію  яка  переважала
Нас  в  усьому,
Усьому,  усьому

І  за  чисельністю
І  за  озброєнням
І  навіть  за  тим,
Про  що  промовчу.

А  ми  взяли  Москву.
Ніхто  не  очікував.
А  ми  без  бою
Ввійшли  й  взяли  Москву.

Не  в  паралельнім  світі  
Я  живу.
О  так  без  бою
Ми  взяли  Москву.

Бо  нас  там  навіть  не  чекали,
Туди  "вОНИ",  не  вони,  а  "вОНИ"
Нас  не  пускали.
А  ми  не  чули  командирів.

Глухі  й  сліпі
Взяли  Москву.
Це  перемога.
Їх  поразка.

Так,  то  була  добряча  встряска.
ВзЛетіли  всі  на  Оріон,
Від  саксів  чули  лиш  -  Пардон.
А  ми  танцюєм  гопака,  підкорена,  взята  Москва.

p/s  Хтось  скаже  утопія,  хтось  фантастика.  Та  цей  сценарій  і  план  більш  реалістичний  ніж  та  брежня,  яку  ви  чуєте  з  екранів  ТВ  чи  каналів  "відомих"  блогерів,  які  уже  себе  бачать  наступними  президентами  країни,  а  навіть  уяви  не  мають  в  яких  вона  межах  буде  і  в  цій  трагедії  є  і  їхня  вина.  А  так  чому  б  не  написати  фантастичний  твір,  коли  ми  меру  Москви  видвинули  як  Баркла-де-Толлі  столиці  Європи  Парижу  ультиматум  і  Париж  без  бою  здався,  казочка  ж,  але  всі  ж  в  неї  вірять.    Ми  сміємось  з  москалів,  але  ні  Путіна,  ні  Кравчука,  ні  Порошенка,  ні  Єльцина,  ні  Зеленського,  ні  жоднго  депутата  Думи  чи  Ради  не  могло  бути  таких  як  зараз  при  Олександрі  першому,  після  реформ  Спіранського,  жодного  чину  не  могло  бути  надано  жодному  без  екзаменів  на  профпригодність,  спеціального  екзамену  та  диплому  про  відповідну  освіту,  а  в  нас  бандюгт  з  підробленими  документами  вирішують  долю  народу,  боксери  -  мери,  клоуни  взагалі  мовчу  ..  які  поади  займають,  цирк  та  не  весело  і  не  смішно.  Фінляндія  після  виходу  з  російської  імперії  зберегла  закони,  реформи  Спіранського  і  це  привело  до  її  процвітанння,  а  ми  в  совку  жили  й  живемо.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: oreol