Ой -я , гой -я…

ой  там  сонце  спочиває
за  великим  темним  лісом
вороняччя  віттям  грає
будить  всіх  тривожним  криком

не  місцевий  -  той  пропащий
заблукає  -  не  повернеш
вабить  спів  з  глухої  чащі
там  дівча  блукає  миле

ой  -  я  ,  гой  -  я
гой  -  я  ,  ой  -я
хто  я  ,  хто  я
хто  я  ,  хто  я

запитає  -  зачекає
приголубить  -  волю  згубить
погляд  в  вічі  -  ти  навічно
полонений
ворожбинець

ой  світанок  так  далеко
півні  спів  не  починали
а  дівча  маленьке  миле
чисту  душу  відібрало

ой  -  я  ,  гой  -  я
гой  -  я  ,  ой  -  я
хто  я  ,  хто  я
хто  я  ,  хто  я

зачаклувалося
засутеніло  враз
до  сонця  потяглись  червоні  пасма
до  лісу  тихо  вкралася  Вона
біленька
ніжна
худорлява  Панна

на  шиї  згарди
у  руці  ножі
серпанок  одягу
ошатно  білим  вшитий
червоні
повнокровнії  вуста
і  чорно  -  темні
ящіркові
очі

торкається  дерев
вони  від  болю  чахнуть
а  квітів  аромат  -
то  дим  від  попелищ
живе  до  неї  -  
після  неї  мертве
у  савані  туману
й  таємниць

ой  -  я  ,  гой  -  я  
гой  -  я  ,  ой  -я
хто  я  ,  хто  я
хто  я  ,  хто  я

білу  Панну  зустрічає
ліс  старезний  ,  дуб  кремезний
має  тут  одну  місцину
ворожінню  ,  шепотінню

Панна  йде  повільно  ,  мило
пасма  сонця  за  собою
крізь  ,  де  стане  -  чорна  темінь
за  плечима  -  душ  торбина

ой  -  я  ,  гой  -  я  
гой  -  я  ,  ой  -  я
хто  я  ,  хто  я
хто  я  ,  хто  я

має  час  до  третіх  півнів
душі  дубу  прив'язати
най  навічно  будуть  в  лісі
слугувати  ,  боронити

а  як  втома  їх  здолає
сонце  знов  простягне  пасма
біла  Панна  завітає
душі  нові  вполювати

ой  -  я  ,  гой  -  я  
гой  -  я  ,  ой  -  я
хто  я  ,  хто  я
хто  я  ,  хто  я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: Лана Краска