Був моїм молодим другом,
Зі мною говорив на рівних.
Тягнув архітектури плуга,
Багато мав сил душевних.
Пішов на фронт воювати,
Лишив любу архітектуру,
Щоби за Вкраїну вмирати,
Граючи війни партитуру.
Давно його немає звістки,
Мовчить дорогий ґаджет.
Пропав мій друг безвісти,
Гложе мені душі скрежет.
Однак ще надія не вмерла,
Може нині десь він живий.
Не вірю, що смерть зжерла,
Буває поголос фальшивий.
11 грудня 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: Володимир Кепич