автор Малиновий Рай
Шкода-спиртного не вживаю...
Та цілуватися люблю,
Я поцілунки відправляю
І бумерангами ловлю.
Вони приємно тішать душу,
Бо ж любить їх, смачних, вона.
І ще я визнати тут мушу-
Вони міцніші від вина.
Вони так голову закружать,
Звалити можуть навіть з ніг.
Вина не хочу,вина сушать,
А цілуватися не гріх.
А може гріх то? По секрету,
Нехай би бог мене побив
За те що будучи поетом
Я б цілуватись не любив.
автор Полісянка
Хто ж цілуватися не любить!
Не гріх, як кажуть, це – природа,
п’яній від дотиків до згуби,
а от спиртне надміру – шко́да.
Від поцілунків молодіють,
хоч фраза ця звучить банально.
Приводять тіло й душу в дію,
але цілуй… не віртуально…
Ось такий вийшов тендем! Дякую!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: Малиновый Рай