Кедри до неба,
Рощі, дуби...
Їх не стали
Чомусь уже ми.
Ідол то є твій ідеал.
Ти і про це певно не знав.
Круголіт - крутиться світ.
Бога, бога якого?
Триєдинеє слово,
Здається знайоме.
Душа в мить сіяє,
Вона відчуває.
[b]Кал[/b]- [b]енд[/b]-у-ли.
Були? Були, були.
Все зрозуміли?
Навіщо вас та одурили.
Літа летять,
Без кала
Й енду.
До бога, до бога - то є дорога.
Значить і інший був
Певно Бог.
Рощі до неба,
Дуби вікові.
І все це тобі, тобі.
Сяяло Сонечко над головою.
Літа лиш були,
Був круголіт.
Буяло, росло,
Тепло було.
Упала Леля,
Спустилося зло.
Новая ера,
Новий календар.
Рим то є мир.
Й про це ти не знав.
Мир був у мирі.
Рай на Землі.
З Яра у простір
Пливли кораблі.
А скільки знань,
Який політ.
Мовить, мовить
Круголіт!
[b]Безмежна вдячність[/b]
Дя- ку- є- мо, П В О.
Жилий, жилий палає дом.
Ракети знову,
Знову збили.
Квартири, квартири.
Згоріли, згоріли.
Осколки летять
На людей і дітей.
Путін один
Заплатить за це.
Асфальт вже поклали
У Ірпені, у Бучі,
Навіть в кожнім селі.
А за квартири ті, що згоріли,
Ви людям частину хоч заплатили?
Нові доми, нові квартири?
Будуєм мости.
Скінчилась війна?
На Київ уже не піде
Ця орда.
А хто захистить
Людей та дома?
Війна це, війна.
Слів більш нема.
Машини горять,
Люди бояться,
Бог порятує,
Нас захистить.
Кожен до цього
Певно вже звик.
А ПВО спасибі й за це.
За чисте небо, за порятунок.
Гіркий чомусь цей поцілунок.
Так та не так.
Щось тут не те.
Спасибі за все.
[b]РАК[/b]
Саме так.
Російсько-американська копманія.
Пропустимо без уваги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: oreol