Ні, не кохай мене, не треба.
Не кохай, бо я чужа.
Подякуй Вищим Силам неба
За те, що в Тебе є сім’я.
За те, що в твої 42
Ти світом ходиш не один.
У Тебе вірна є дружина,
На Тебе схожий мужній син.
Подякуй Богу за любов,
Яку пізнав Ти у сім’ї.
За щастя, радість, все прекрасне,
Що несли миті чарівні.
А я… лиш розділ в твоїй книзі.
Та ні, мабуть, лише сторінка.
Тож не згуби багатства свого,
Не забувай, чужа я жінка.
Мене в думках, закривши очі,
Цілуєш жадно і несміло.
В твоїх бажаннях мало ночі,
Щоб ласкою зігріти тіло.
Мої молекули душі
У твоє серце проникають.
Та пам’ятай, що Вищі Сили
За зраду і брехню карають.
Тож не захоплюйся, не треба
Не кохай, бо я – чужа.
Подякуй Вищим Силам Неба
За те, що в Тебе є сім’я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: Марта Горбей