Полювання на тиранозавра. 3

Слід.  3
   Принцеса  стулила  повіки  та  спробувала  заснути.  День  видався  напрочуд  метушливий.
_____________________________________________________________________________________
   Оріоні  тринадцять  років,  вона  грає  з  Діяном  в  слова.  Один  називає  назву  рослини  інший  називає  рослину,  яка  починається  з  останньої  літери  попереднього  слова  намагаючись  не  повторюватися.  ОШІ  в  образі  підлітка  радісно  сміється  насолоджуючись  своєю  очевидною  перевагою.
—  Не  грайся  з  ОШІ,  коли  слухаєш  матір.  —втручається  в  їх  гру  сорокарічна  жінка  з  приємними  рисами  обличчя  та  пофарбованим  в  червоне  волосся.  Вона  одягнута  в  білу  сукню  обперезану  білим  паском  з  рухомим  піксельним  червоно-чорним  візерунком.  Білий  колір  символізує  чистоту  намірів  верховної  марсіанської  влади.
   Це  мати  принцеси.  Діян  тихцем  зникає.  А  дівчинка  починає  віддано  дивитися  на  матір  сильно  задерши  голову.
—  На  чому  я  зупинилася?  Повтори.  —повчальним  тоном  каже  жінка.
—  Мамо,  ви  сказали,  що  зірки—  це  корені,  а  Сонце  це  крона.  Космічного  дерева,  що  дає  всім  живим  істотам  плоди  життя.  —незмигнувши  оком  відповідає  Оріона.  
—  Так.  Тому  легень  Котигор,  що  був  настільки  сильним,  що  міг  котити  гори.  Зібрався  з  силами  та  висмикнув  древо  всесвіту  та  переніс  його  на  Марс.  В  сухі  піски  планети.  А  щоб  воно  прижилося  зачерпнув  долонями  воду  з  Земного  океану  та  полив.  Дерево  дало  солодкі  плоди  та  життєдайне  насіння.  Так  з'явилося  життя  на  Марсі.  —мати  зробила  паузу.
—  А  як  можна  посадити  величезний  всесвіт  на  малесенький  Марс?  —запитала  допитлива  донька.
—  Це  просто  казка.  Перебільшення.    —зауважила  жінка.
—  Отже  казка—  це  брехня!  —зробила  логічний  висновок  дівчинка.
—  Ні.  Казка  це  казка.  —посміхнулася  мати  та  обійняла  доньку.
   
   Марсіани  висипали  з  відкритих  всюдиходів.  І  оточили  гігантський  слід  доісторичного  звіра.  Що  в  неймовірно  далекі  часи  домінував  на  Землі.  Тероризуючи  травоїдних  динозаврів  своєю  надзвичайною  агресією.
   Оріона  наблизилася  до  відбитку  хижої  лапи  на  сухій  поверхні  вкритою  рідкою  травою.  Слід  був  вздовж  вище  зросту  марсіанина.  Єгери  весело  гомоніли  передбачаючи  захопливу  гонитву.  Велике  полювання  на  тиранозавра  розпочалося.  
Сергій  Мат
далі  буде..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: cergey7mat