На лугах трав'яних заєць крокує в танці,
В його вушках вітерець чарівно шепоче весні.
Очі має як зірки, блакитні й безмежно ніжні,
Серце йому б'ється в ритмі природи, мов мелодія легенька.
Спритний заєць стрибає, мов весняний вітерець,
Серед трав'яних морів, де квіти виглядають як маленькі феї.
Веселі вушка вгору, ніби антени для природних вібрацій,
Заєць у своєму світі, де кожен день – це новий казковий момент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2024
автор: Незламна Людина