А ти не хочеш бути мені другом,
А ти уперто пхнешся напролом...
Між нами пролягла червона смуга.
І вилиці вже зводить від судом?
Навіщо ти вночі жбурляєш квіти?
Вже ними мій заставлений балкон...
Чому минулим прагнеш тільки жити?
Навіщо цей по колу марафон?
Ні, не забула добрі твої справи,
І кожний вчинок коштував грошей...
Та твої рученьки їх вправно брали...
Заплющивши від радощів очей.
Та тільки це тобі мала подяка,
Зірки кохання винна ще тобі...
Як дружбу почепив ти на гілляку,
Відтоді хмари тягне дощові.
Хвилює те, що ти не прагнув дружби,
Для тебе жінка карамель смачна,
А може солоденькі Bubble гумки,
Різниця тут здається незначна.
L.B. 22:30 17.02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Grace