пісня
Ой світанки мої й захід сонця,
Легко так ви пішли в тиху даль;
Що завгодно, не винне лиш серце,
Хтось доріжки розклав так, на жаль…
По росі лиш сліди серебрились
І надіям хотілось сплестись,
Ну а може нам тільки наснились,
Що давно їм тепер не знайтись…
Ой світанки мої й захід сонця,
Біль душевний в розбіжності доль.
Що просити, невтішному, в Отця?
Почуття лиш зосталась юдоль…
В тополях пісня ніжна триває,
Солов'я в трелях серцебиття,
Дивно чуйний птах щось таки знає
Про узори життєві шиття…
В'ячеслав Шикалович
18.02.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Променистий менестрель