П’ять віршів Юнни Моріц у моєму українському перекладі





1)  Оригінал:


Юнна  Мориц.  

Замечательная  клякса

В  каждой  кляксе
Кто-то  есть,
Если  в  кляксу
Пальцем  влезть.
В  этой  кляксе  -
Кот  с  хвостом,
Под  хвостом  -
Река  с  мостом,
Судоходная  река
Для  судов  и  судака.
На  мосту  -
Чудак  с  чудачкой.
Под  мостом  -
Судак  с  судачкой,
И  плывут  туда-сюда
Всевозможные  суда:
Туда  плывут  с  тудачками,
Сюда  плывут  с  сюдачками,
Отражаются  в  реке
Судаки  с  чудачками,
Чудаки  с  судачками.
Этой  кляксе  -  конец,
Надо  сделать  новую,
В  ней  -  огромный  дворец
И  балкон  с  коровою!


Мій  переклад:

Юнна  Моріц

Дива  у  ляпці

Є  у  кожній  ляпці
Хтось.
Палець  всунемо  —
І  ось:
Є  в  цій  ляпці
Кіт  з  хвостом,
Під  хвостом  —
Ріка  з  мостом,
Судноплавна  це  ріка  —
СУден  шлях  і  судака.
На  мосту  —
Дивак,  дивачка.
Під  мостом
Судак,  судачка
Й  сУдна  —  будь-які,  зирни!  —
Що  пливуть  туди  й  сюди  .
Туди  пливуть  з  тудичками,
Сюди  пливуть  з  сюдичками,
Віддзеркалення  в  ріці  —
Судаків  з  дивачками,
Диваків  з  судачками.
Ляпка  ця  —  скінчилась  в  нас
І  нову  ми  зробимо:
Величезний  в  ній  палац
І  балкон  з  коровою!

Переклад  07.06.  2022


2)  Оригінал:

Юнна  Мориц.  

Мое  созвездье  -  Близнецы,
Моя  стихия  -  воздух.
Меркурий,  сердолик,  среда
Приносят  мне  удачу.
И,  как  считают  мудрецы,
Такой  расклад  на  звездах  -
Что  в  среду  или  никогда
Я  что-нибудь  да  значу.
Меркурий  плавает  во  мгле,
А  сердолик  -  в  Тавриде,
А  на  земле  -  моя  среда
Приносит  мне  удачу.
И  в  среду  -  я  навеселе,
Я  в  среду  -  в  лучшем  виде,
Ах,  в  среду  или  никогда
Я  что-нибудь  да  значу!
И  если  кто-нибудь  отверг
В  издательстве  мой  сборник,
Когда  была  я  молода
И  жизнь  вела  собачью,  -
Так  значит,  было  то  в  четверг,
В  четверг  или  во  вторник,  -
Ведь  в  среду  или  никогда
Я  что-нибудь  да  значу.
Когда  в  один  из  прочих  дней
Я  стану  легким  светом,
Где  в  роге  Млечного  Пути
Пылает  спирт  созвездий,  -
Тогда  я  напишу  ясней
Об  этом  же,  об  этом,  -
Откройся,  третий  глаз,
прочти  Мои  благие  вести!
1978



Мій  переклад:

Юнна  Моріц

Мені  сузір’я  —  Близнюки,
Стихія  —  то  повітря,
Приносять  успіх  —  сердолік
І  середа,  й  Меркурій.
І,  як  вважають  мудреці,
Так  визначили  зорі,
Що  в  середу  я  значу  щось,
Як  взагалі  щось  значу.
Меркурій  плаває  в  пітьмі,
А  сердолік  —  в  Тавриді,
А  на  землі  —  день  середа
Мені  приносить  успіх.
Я  напідпитку  в  середу  —
Найкраще  почуваюсь,
Ах,  в  середу  я  значу  щось,
Як  взагалі  щось  значу!
І,  як  мою  відкинув  хтось
У  видавництві  збірку,
Коли  я  молода  була
Й  жила  життям  собачим,
Ця  прикрість  сталася  в  четвер
Чи,  може,  у  вівторок,
Бо  в  середу  я  значу  щось,
Як  взагалі  щось  значу.
Коли  в  якийсь  із  інших  днів
Легким  я  світлом  стану,
Де  на  Чумацькому  Шляху
Сузір’їв  спирт  палає,
Тоді  ясніш  я  напишу
Про  це  ж,  про  все  це  ж  саме,
Глянь,  третє  око,  прочитай
Мої  благі  ти  вісті!

Переклад  07.06.  2022

3)  Оригінал:

Юнна  Мориц.  

Март  В  Тарту

Отбросим  ветку  от  окна
И  выглянем  наружу,
А  там  увидим,  как  весна
Перемогает  стужу.

Сугробы  вянут  на  глазах,
И  сад  шалит  капелью,
А  только  день  тому  назад
Исхлестан  был  метелью.

Казалось,  это  —  навсегда,
Как  римское  изгнанье,
А  вот  прошло  —  и  ни  следа,
Одно  воспоминанье.

Б  камине  скука  сожжена,
Как  черновик  негодный.
Душа  прекрасно  сложена  —
Как  раз  чтоб  стать  свободной.

И  все  овеять  и  назвать
Своими  именами,
И  прутья  в  чашке  целовать,
И  сочетаться  с  нами.


Мій  переклад:

Юнна  Моріц.

Березень  у  Тарту

Геть  від  вікна  лети,  гілля!
Ми  визирнемо  з  дому
Й  побачимо:  пройшла  борня,
Весна  долає  холод.

Замети  в'януть  на  очах,
В  садку  капіж  вже  грає,
А  день  тому  дивились:  сад
Хурделиця  шмагає.

Здавалось  нам:  назавжди  -  сніг,
Мов  римське  те  вигнання,
А  нині  він  без  сліду  зник,
Нам  -  спогад  на  прощання.

Немов  чернетка  зайва,  хай
Нудьга  згорить  в  каміні!
І  складена  чудово  вкрай
Душа  -  щоб  стала  вільна.

Щоб  все  овіяти  й  назвать
Своїми  іменами,
Й  прути  щоб  в  чашці  цілувать
І  поєднатись  з  нами.

Переклад  09.06.2022

4)  Оригінал:

Марго  в  облаках/  Старая  песня

стихи    Ю.  Мориц


В  облаках  сентября
Намокает  заря,
Журавли  улетают  на  юг.
А  Марго  в  облаках
С  хворостиной  в  руках
Журавлей  не  пускает  на  юг!

Ох,  смех!  О  -  го  -  го!
Подвинься,  Марго,
Дай  местечко  на  небе  своем  –
Вдвоём  в  облаках
С  хворостиной  в  руках
Эту  песенку  дальше  споём!

В  облаках  декабря
Дико  блещет  заря,
Журавли  –  на  санях,  на  коньках!
А  Марго  в  облаках
С  хворостиной  в  руках
С  журавлями  –  ля  -  ля!  –  на  коньках.

Ох,  смех!  О  -  го  -  го!
Подвинься,  Марго,
Дай  местечко  на  небе  своем  –
На  коньках  в  облаках
С  хворостиной  в  руках
Эту  песенку  дальше  споем

В  облаках  по  весне
Сладко  детям  во  сне  –
Дуют  в  дудочки  март  и  апрель!
А  Марго  в  облаках
С  журавленком  в  руках
Стелет  свет  золотой  в  колыбель...

Ох,  смех!  О  -  го  -  го!
Подвинься,  Марго,
Дай  местечко  на  небе  своём  –
Вдвоём  в  облаках
С  журавленком  в  руках
Эту  песенку  снова  споём!

1977  г.

Мій  переклад:

Юнна  Моріц.  Марго  у  хмарках  (Стара  пісня).

Вересневі  хмарки,
В  них  промокли  зірки,
Журавлям  -  час  на  південь  у  путь,
А  Марго  у  хмарках,
Хворостина  -  в  руках,
Журавлям  загороджує  путь!

Ох,  сміх!  О-го-го!
Впусти-но,  Марго,
У  своїх  небесах  місце  дай  -
Зі  мною  в  хмарках
З  хворостиною  в  руках
Цю  співаночку  далі  співай!

Крізь  грудневі  хмарки
Гарно  сяють  зірки,
Журавлям  любо  ковзатись,  грать!
А  Марго  у  хмарках,
Хворостина  -  в  руках,
З  журавлями  також  нумо  грать.

Ох,  сміх!  О-го-го!
Впусти-но,  Марго,
У  своїх  небесах  місце  дай  -
У  зимових  хмарках
З  хворостиною  в  руках
Цю  співаночку  далі  співай!

У  хмарках  навесні
Дітлахам  -  добрі  сни,
Березневий,  квітневий  мотив!
А  Марго  у  хмарках
З  журавлем-малям  в  руках
Золотим  світлом  пестить  малих...

Ох,  сміх!  О-го-го!
Впусти-но,  Марго,
У  своїх  небесах  місце  дай  -
Зі  мною  в  хмарках
З  журавлем-малям  в  руках
Цю  співаночку  знов  починай!

Переклад  24.09.2022

5)  Оригинал:  

Юнна  Мориц

За  Невлюбленными  Людьми.  Из  фильма  «Почти  смешная  история».

За  невлюбленными  людьми
Любовь  идет,  как  привиденье.
И  перед  призраком  любви
Попытка  бить  на  снисхожденье  -
Какое  заблужденье!
Любви  прозрачная  рука
Однажды  так  сжимает  сердце,
Что  розовеют  облака
И  слышно  пенье  в  каждой  дверце.

За  невлюбленными  людьми
Любовь  идет,  как  привиденье.
Сражаться  с  призраком  любви,
Брать  от  любви  освобожденье  -
Какое  заблужденье!
Все  поезда,  все  корабли
Летят  в  одном  семейном  круге.
Они  -  сообщники  любви,
Ее  покорнейшие  слуги.

Дрожь  всех  дождей,
Пыль  всех  дорог,
Соль  всех  морей,
Боль  всех  разлук  -
Вот  ее  кольца,
Кольца  прозрачных  рук,
Крыльев  прозрачных  свет  и  звук.

За  невлюбленными  людьми
Любовь  идет,  как  привиденье.
В  словах  любви,  в  слезах  любви
Сквозит  улыбка  возрожденья,
Улыбка  возрожденья...
И  даже  легче,  может  быть,
С  такой  улыбкой  негасимой
Быть  нелюбимой,  но  любить,
Чем  не  любить,  но  быть  любимой.

Дрожь  всех  дождей,
Пыль  всех  дорог,
Соль  всех  морей,
Боль  всех  разлук  -
Вот  ее  кольца,
Кольца  прозрачных  рук,
Крыльев  прозрачных  свет  и  звук.

Мій  переклад:


Юнна  Моріц.  "За  тим,  хто  від  любові  втік..."  З  фільму  "Майже  смішна  історія"

За  тим,  хто  від  любові  втік,
Любов  іде,  немов  примара.
До  інших  повертать  доріг,
В  любові  бачити  оману  -
Яка  ж  то  втеча  марна!
Колись  стискає  серце  так
Любов  прозорою  рукою,
Що  рожевіє  щось  в  хмарках,
В  дверцятах  кожних  -  спів  раптовий.

За  тим,  хто  від  любові  втік,
Любов  іде,  немов  примара.
Прогнать  любов  з  думок  своїх,
За  поклик  їй  сказать  догану  -
Яка  ж  то  втеча  марна!
Всі  потяги,  всі  кораблі
Летять  в  однім  сімейнім  колі.
Любові  спільники  вони,
В  усім  її  покірні  волі.

Дрож  всіх  дощів,
Пил  всіх  доріг,
Сіль  всіх  морів,
Біль  всіх  розлук  -
Ось  її  кільця,
Кільця  прозорих  рук
І  крил  прозорих  світло  й  звук.

Того,  хто  утекти  обрав,
Любов  так  просто  не  відпустить.
В  її  словах,  в  її  сльозах
Відродження  є  усміх,
Відродження  є  усміх...

Хто  прийме  усміху  могуть,
Тим  легше  так  з  любов'ю  бути:
Хоч  не  збудити,  та  відчуть,
Ніж  хоч  збудить,  та  не  відчути.

Дрож  всіх  дощів,
Пил  всіх  доріг,
Сіль  всіх  морів,
Біль  всіх  розлук  -
Ось  її  кільця,
Кільця  прозорих  рук
І  крил  прозорих  світло  й  звук.

Переклад  28.09.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Валентина Ржевская