НЕМОВ ВВІ СНІ
Немов вві сні, була́ в твоїх обіймах,
Немов вві сні, тремтіла в тую мить,
Здавалось, що і шаль тут вітер зді́йме,
І мрія з нею в височінь злетить.
Немов вві сні, та це була́ реальність,
Неначе в казці, але ж наяву,
Неначе підбирала я тональність,
Що ро́сами спадала на траву.
Немов вві сні, у танці ми кружляли,
І музика, й запалені свічки́,
Бажання по очах яко́сь читали,
Й думки́ текли, неначе потічки́.
Немов вві сні, у пристрасті тону́ли,
І кожен дотик подих тамував,
Незвичне щось обоє ми відчули,
Ще мить якась – й ти ніжно цілував.
Немов вві сні… Повірить не хотілось,
Що це насправді зовсім і не сон,
Щоб це тривало вічно… так хотілось.
Магічне щось узя́ло нас в полон.
Немов вві сні, з тобою опинились,
Думки́ й бажання всі переплели́сь,
Закохано у вічі ми дивились…
Невже бажання й мрії всі збули́сь?
18.02.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР