Збірка конрастних віршів. Авдіївка

Єго,  Єго  процвітає.
Єгом  Єго  засіває.
В  кожнім  Єго  проросло,
То  є  люте,  люте  зло.

В  кожнім  бачимо  себе,
Відображення  твоє.
Що  відчув?  Ось  ти  такий.
Від  природи  ти  глухий.

Від  природи  ти  сліпий.
Сам  цей  простір  наповняєш,
Лиш  себе  в  нім  й  помічаєш.
А  емоції  які?  Так,  вони  лише  твої.

Хто  скажи  тебе  цікавить
Любиш  чесно  ти  кого?
Та  в  тобі  одне  лиш  зло.
Єго,  Єго  проросло.

Все  від  того,  твого  Бога.
А  точніше  від  божка.
Мертвичину  в  кишках  носиш,
Їсти  й  пити  знову  просиш.

А  навіщо,  щоб  набити?
Потім  чимось  ще  й  залити.
Потім  все  переварити,
Знову  й  знову  повторити.

Не  свиня,  свині  обідно.
А  тобі  дивлюсь  й  не  стидно.
Кожний  інший  не  такий,
Ти  ось,  ти  лиш  золотий.

В  кожнім  ж  зеркало  твоє.
Не  помітив,  так  то  є.
Опустись,  ти  не  святий,
Єгоіст  наш  золотий.


[b]Этот  удивительный  мир[/b]

Мир  удивительных  открытий,
Мир  вздохов,  взвизгов  и  желаний.
Мир  откровений  и  мечтаний
И  он  реален  как  и  ты.

Смотри,  услышь  и  им  дыши.
Бог  отец,  бог  сын,  бог  дух  святой
И  ты  ж  по  образу  такой.
Для  сына  ты  отец,  отца  ты  сын

И  дух  святой  в  тебе,  ты  с  ним  не  разделим.
Он  вечен,  вечен  ты.

Как  увидеть  невидимое,
Как  неизмеримое  измерить.
А  нужно  просто  в  это  верить.
Не  все  возможно  ведь  проверить.

[b]Люди,  де  ви?[/b]

Люди,  ви  де?
Люди  ще  є?
Не  бачу,  не  чую,
Ніби  ві  тьмі  на  ощуп  мандрую.

Монстри  навколо,
Призив  лиш  вбивати,
Кров  ненаситно
Щодня  проливати.

Люди  звіріють,
Монстри  навколо.
Щільніш  і  щільніш
Зжимається  коло.

Люди,  ви  де?
Невже  ви  ще  є.
Зранку  у  полі  сіють  добро?
Бабці  старенькій  допомагають,

Старанно,  старанно  її  доглядають.
Діток  маленьких  лікують  від  раку.
Всім  потерпілим  квартиру  і  хату.
Усмішка  в  кожного  лиш  на  устах,

Всі  вже  заможні,
Так,  тільки  так.
Всіх  обнімають,
Цілують  в  уста.

Лють  вгамували,
Ікла  сховали.
Порозумітись  як,  пригадали.
Зверху  козляча  ж  у  всіх  голова.

Чую  я,  чую
Щоденне  хвала.
Вір  чи  не  вір
Мекають  всі.

Слава  лунає,
Козла  голові.
Вовки  й  гієни
Цьому  так  раді,

Щоденно  козлу
Капусту  несуть.
Ягняток  з  хліва
В  ліс  знов  несуть.

[b]Достойные  люди[/b]

Достойные  люди  смертью  торгуют.
Выпьем?  
Закурим?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mjjnGX7MjQo[/youtube]

[b]Авдіївка[/b]
 
Авдіївка.
Братська  могила.
Кращі  з  найкращих  людей  України.

[b]Герої  захистники[/b]

Триста    спартанців.
Тисяча  українців.
Поіменно  всіх  запам'ятаємо!

p/s  Кожному  з  них  слід  звання  героя  України  дати.  Слава  героям!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: oreol