Весною пахне так незвично і томливо…
Сади стоять, немов огорнуті в туман,
Такі святкові, і привітні, і красиві,
І точиться від них медовий аромат.
Струмує дивовижне сяйво від палітри
І обіцяє насолоду від тепла.
А скільки почуття, і благодаті, й світла
Турботливо весна в красу цю уплела!
Немов застигла перламутрова картина,
А квіти витончені, ніжні і крихкі,
І милуватись ними хочеться невпинно, –
В думках відразу постають щасливі дні.
Сама весна нас щедро ніжністю вінчає
І переповнює цнотливістю серця,
Й таким прекрасним почуттям нас огортає,
Немов Любові дар безсмертного Творця.
08. 05. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: Martsin Slavo