Життя наповнюють зникаючі моменти,
Які не віднайти й не пережити знов.
Хоч жалять невипра́вні біди і проблеми,
Але тримаємося за життя силком.
Втрачається усе, коли надію втратим.
Любові ради не втрачатиму її,
Плекатиму, бо складно і самій кохати,
Ну, а коханою щоб бути – ще складніш.
Знайти кохання й не боротися за нього,
Й не ризикнути втратити усе в житті,
Аби підтримати живий вогонь любові, –
Вона серйозною не буде в сприйнятті.
Тому життя й коханих треба обіймати,
Щоби нізащо в світі не утратить їх .
І не боятися в житті ані кохати,
Ні втратити усе заради лад своїх.
Життя бо повне гіркоти, хвороб, страждання,
Але, я впевнена, щаслива буду в нім,
Щодня ставатиме сильніш моє кохання,
І будуть прикрощі всілякі не страшні.
Так може здатись, ніби виходу немає,
Але я дуже добре знаю – все стерплю!
Коли у мене ви́грають, я не програю, –
Поразка буде лиш коли я відступлю.
27. 05. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: Martsin Slavo