[i]Поцілована гама має свій колір...[/i]
Боюся твоєї щасливої тіні,
Але другорядно лишаюсь у ніч,
Аби зруйнувати ударні та сині,..
Пустити по світу стривожено-клич...
Я обману тебе сном і містами,
Хай оберемком лягають поли.
Я прокричу, але вже не вустами -
Змішано квіти із тушшю смоли.
Тоді вже навчуся, як дума, літати,
У час той полину серпанком зорі.
Тільки й зумію тебе обійняти
Віялом серця на босій горі...
Боюсь твого щастя, навічно без мене,
Боюсь твого шансу у тихій руці.
Усе переможне давно не суттєве,
Тільки от гама лежить на щоці...
13.02.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: Сара Ґоллард