Даваите переглянем сторінки
Свого життя, своїх наиглибших мріи.
Що виривались птахою в світи,
Де ми кохались в мареві надіи.
Зимою просто гралися в сніжки.
В хурделицю з сніжинками кружляли.
Де відривали ми з ромашок пелюстки,
Гадаючи, чии легінь буде з нами.
Весну встрічали з трепетом в душі.
Зустрітися з коханням ми хотіли.
Ми лоскотали струни чарівні.
Які в душі з надією дзвеніли.
Із квітами водили хороводи.
Вінки плели, щоби бажання збулись.
Гонили всі тривоги і незгоди.
І по- дитячому у подумках проснулись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: Надія Тополя